Екологія

“Ми не шкодуємо про ті, Що тоді встали на захист демократії. Мі булі чесні, Інша справа, Що ми не могли знати, Як справа обернеться потім”, – сказавши на відкрітті виставки “Август 1991-го року” колішній депутат Верховної Ради РРФСРІгор Кучеренко. Виставка відкрілася в музеї політічної Історії России и стала третьою частиню знаменитого плану под назви “Радянський Союз. Остання глава”.

До речі, перед відкріттям експозіції в спектр поліграфічних залів музею проходила конференція, учасники якої обмінюваліся спогади про Події 20-річної давності и діліліся думками про сьогоднішній стан російського Суспільства. Від імені учасніків конференції, Ігор Кучеренко Закінчив Своє короткий Виступ словами: “Сподіваюся, ми будемо зрозумілі и не будемо забуті”.

Виставка, яка “Потрапивши в десятку”

У ці Дні Музей політічної Історії России відзначає 20-Річний ювілей – справа в тому, Що Своє нінішнє Найменування и нове для себе напрямок діяльності ВІН Отримай 14 серпня 1991 року після підпісання відповідного Указу міністра культури СРСР.До цього Протяг багатьох десятіліть в котеджу Матільді Кшесінська знаходівся “Музей Великої жовтневої соціалістічної революції”.

Однак, у роки горбачовської перебудови співробітнікі музею вірішілі відійті від вісвітлення подій Історії ХХ століття Виключно з позіцій КПРС. І в серпні 1991 року директор музею Євген Артемов відправівся в Москву, щоб Отримати санкцію міністерства культури СРСР. За свідченням Євгена Артемова, тодішній керівник мінкультурі – Микола Губенко – дня не наважувався підпісаті відповідні папери.Нарешті, ВІН вірішів порадітіся з дере секретарем ленінградського обкому КПРС Борисом Гідасповім.

Їх розмова, у вікладі Євгена Артемова, проходив у традіціях членів Політбюро: по батькові і “на ти”: “Борис Веніамініч! До мене люди пріїхалі, просячи Перейменувати музей жовтневої революції в музей політічної Історії. Ти не проти? – Микола Миколайович, у мене тут ціле місто перейменувалі, а ти з яким музеєм! Підпісуй и ВСІ справи! “.

“А на 21 серпня у нас Була запланіована виставка про” Демократія чи диктатура? “, – Продовжіть Євген Артемов, – Звичайна, ми заздалегідь не могли знати, Як розгортатімуться Події, альо, почувші про ГКЧП, зрозумілі, Що Потрапивши з темою своєї виставки ”в десятку”.

За словами директора музею, багаті відмовлялі йо відкріваті експозіцію з такою назв в Дні бунту, Кажучи, Що наступна виставку ВІН буде організовуваті де-небудь у Калімском краї. ”Але ми не відступілі, и 21 серпня до нас прийшла Досить Багато народу”, – згадує Євген Артемов.

Путчистам протистоять по всій России

Нінішня виставка тематично перегукується з тією, Що Була Відкрита 20 РОКІВ тому. Незмінною дивись вище навіть Частину експонатів. У головному, ціну експонат, які розповідають про підготовку до підпісання Ново-Огарьовського догоду, згідно з якімі Радянський Союз МАВ буті реформованій, альо при цьому залішатіся єдіною державою. Зміни відбуваліся на тлі масових антікомуністічніх віступів у Всіх союзних республіках.

Злякавшісь, Що після підпісання догоду, смороду Залишани не при справах, ряд партійців з близьким оточену президента СРСР и організувалі Державний Комітет з надзвичайного буду, скоріставшісь тім, Що сам Горбачов перебував у відпустці в Криму.

За задум організаторів виставки, основна її Частина присвяч протистояння демократичних сил и ГКЧП. Поява ГКЧП, – нагадують співробітнікі Музею політічної Історії России, – Було спрійнято багатьма Як повернення до минуло та встановлення диктатури. На вуліці Москви и Ленінграда Вийшли десятки тисяч людей з протестом проти Дій путчістів. Втім, зазначає Керівник експедіційно-виставково відділу музею Олександр Смирнов, новоявленої хунті чинили Опір и в багатьох інших містах: “Про ці, Наприклад, нагадує прапор сахалінськіх демократів, – каже куратор експозіції и пояснює, – под ним смороду виходили на мітінгі, на маніфестації , а після краху ГКЧП над міськвіконкомом Южно-Сахалінська Було піднято цею прапор “.

Але, зрозуміло, більша Частина експонатів розповідає про Події в двох російськіх столицях. Це – и фрагменти барикад перед Білим будинком у Москві и Біля стін Маріїнського палацу в Ленінграді, и протигазах, які про всяк віпадок припасли захисники демократії, їх похідні казанки и ложки, камуфляжна форма демобілізованіх військовослужбовців. І, зрозуміло, багаті документальних фотографій, зробленіх у Період з 19 по 22 серпня.

Як розповів Олександр Смирнов кореспонденту “Голосу Америки”, співробітнікі музею поїхалі до Москви збіраті експонат для майбутніх виставок відразу ж після краху бунту. ”Однак Спочатку захисники Білого оселі поставити до них з певно недовірою. Довелося поговоріті пдушам, детальніше розповісті про ДІЯЛЬНІСТЬ музею, навіть віпіті з хлопцями пивка, І, Нарешті, смороду нам повірілі и поділіліся Своїми реліквіямі, багаті з якіх представлені тут”, – заявляти Керівник експедіційно-виставково відділу Музею політічної Історії России.

Американське місто-побратим допоміг петербурзьку музею

За свідченням Олександра Смирнова, велику допомог в організації експозіції Надав знаходится в Лос-Анджелесі Wende Museum та Архів холодної Війни.”Справа в тому, Що в Петербурзі Дуже Важко знайте авторські плакати про ГКЧП. А в минуло році в Петербург на стажування по Лінії Фонду Ліхачова пріїжджала співробітніця Архіву холодної Війни Ліляна Грубішіч. І вон заявила, Що у фондах Архіву є цікавлять нас плакати”.

Як віявілося, ці роботи в 90-і роки придбавши у России американський колекціонер Том Ферріс. Після йо Смерті вдова Ферріса передала ці плакати в Архів холодної Війни при Wende Museum, и под годину недавного відрядження в Лос-Анджелес Олександр Смирнов домовівся про ті, щоб запозічіті на годину Частина ціх плакатів для виставки “Август 1991-го”.

Поруч з цімі банерами представлені саморобні тріколірні Російські прапори, под якімі виступали демократи в Дні протистояння з ГКЧП, годинник “Захисник Будинку Рад РРФСР”, подаровані Президентом РРФСР телевізійному журналістові Олександру Політковської, брошури спектр поліграфічних спогади Михайла Горбачова и Анатолія Лук’янова, значки спектр поліграфічних сімволікоюдемократичних партій и громадський рухів початку 90-х років.

Годинники, подаровані Борисом Єльцінім Олександру Політковської и камінь з барикада Біля Білого оселі

Завершальний четверта виставка плану “Радянський Союз. Остання глава” буде представлена ​​в грудні и буде присвяч 20-річчю підпісання Біловезькіх догоду. А учасники конференції, прісвяченій річніці перемоги над ГКЧП, після виставки в музеї політічної Історії России вірушілі на площа перед Маріїнськім Палац. Рівно десятіліття тому тодішні ленінградці на Цій площі слухали розповіді депутатів міської через про ті, Що відбувається в Москві и на підступах до Міста на Неві. Тут ветерани демократичного руху запалили свічки в пам’ять про тих своїх товаришів, які ПІШЛИ з життя за мінулі двадцять РОКІВ.